Виховна робота
Виховання особистості школяра
Зміст, організація, форми та методи виховної роботи в школі підпорядковуються реальному визнанню особистості учня як головної мети виховної діяльності та спрямовані передусім на формування громадянської зрілості – системи дійового ставлення особистості до Батьківщини, суспільства, держави, природи.
Виховний процес у навчальному закладі спрямований на формування громадянина України як активної, творчої особистості, з вихованням у нього національної свідомості, високої духовності, інтелігентності, розвинутого почуття прекрасного, забезпечення належної ролі сім′ї у вихованні дітей.
Основні завдання та напрями виховної роботи:
- створення умов для всебічного гармонійного розвитку особистості;
- виховання громадянина України, здатного вільно орієнтуватися в сучасному суспільно-політичному просторі;
- прищеплення високої правової культури, поваги до законів держави, формування правової свідомості;
- виховання демократичної культури, вміння відстоювати свою точку зору, поважати позицію інших;
- формування активної життєвої та громадської позиції;
- розвиток нахилів, інтересів, здібностей дитини, формування її загального культурного рівня, життєвих компетенцій;
- розвиток навчально-пізнавальних потреб і здібностей учнів, допомога їм у науковій організації своєї навчальної діяльності;
- прилучення школярів до скарбів української народної творчості, виховання поваги до національних традицій;
- сприяння виробленню в учнів на основі загальнолюдських цінностей норм етики, моральної самооцінки, формуванню їхніх моральних переконань;
- формування вмінь та навичок використовувати досягнення мистецтва для пізнання природи, життя людей, себе як особистості;
- забезпечення процесу самовизначення, саморозвитку, самореалізації особистості;
- орієнтація учнів на аналіз своїх дій, планування своєї роботи, навчання прийомам самоконтролю;
- формування готовності до трудової діяльності;
- формування високої екологічної свідомості, прищеплення потреби у збереженні й примножуванні навколишньої краси природи;
- формування потреби у здоровому способі життя;
- озброєння батьків психолого-педагогічними знаннями, необхідними для виховання дітей.
Шляхи реалізації основних завдань виховної роботи:
- створення системи виховання, яка відповідає загальнолюдським цінностям та інтересам особистості, суспільства, держави;
- сприяння підвищенню ефективності виховної діяльності педагогів, їх фахової майстерності у сфері виховання;
- орієнтація на сучасний психолого-педагогічний досвід у сфері виховання;
- озброєння класних керівників технологіями, які максимально сприяли б формуванню соціально активної особистості, здатної до саморозвитку та самовдосконалення;
- забезпечення цілісності і наступності виховного процесу;
- створення виховного середовища і забезпечення системного підходу до організації навчально-виховного процесу, організацію оптимальної мережі гуртків, клубів за інтересами на базі школи;
- перетворення виховного процесу школи на соціальний простір самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення школяра: організація зустрічей з представниками творчих спілок та організацій, правоохоронних органів, медичними працівниками, представниками засобів масової інформації;
- створення умов для набуття школярами індивідуального досвіду, життєтворчості;
- створення та підтримання шкільних традицій як важливого засобу ведення виховної роботи;
- сприяння розвитку системи учнівського самоврядування;
- дієвість психологічної служби;
- посилення ролі сім’ї у вихованні дітей, зміцнення її взаємодії зі школою;
- співпраця з церквою, громадськими організаціями, соціальними службами тощо.
Технології, що сприяють вирішенню основних виховних завдань:
- діагностичний мінімум (вивчення рівнів адаптованості, навчальної мотивації, діагностика процесів пізнавальної сфери, вивчення інтелектуальних здібностей);
- виховання у грі;
- години спілкування;
- нестандартні форми проведення виховних заходів («круглий стіл», брейн-ринг, усний журнал, зустрічі з цікавими людьми, лікарями, представниками правоохоронних органів, творчий калейдоскоп, захист проектів, свята, тематичні дискотеки);
- спільні творчі справи та акції;
- учнівське самоврядування;
- видавнича діяльність (шкільна газета, випуск тематичних стіннівок, плакатів);
- екскурсійна діяльність;
- психологічний супровід (діагностика, анкетування, тренінги, практикуми, консультації, впровадження програм «Рівний-рівному», «Бачу», «Корисні звички», «Школа проти СНІДу»);
- батьківський всеобуч (батьківські збори, години батьківського спілкування, сімейно-родинні свята).
Принципи організації виховної роботи:
- принцип національної спрямованості
- принцип науковості
- принцип демократизації
- принцип психологізації навчально-виховного процесу
- принцип цілісності та наступності
- принцип гармонізації сімейно-шкільного виховання
Важливе місце у виховному процесі належить класному керівникові, який покликаний сприяти створенню оптимальних умов для розвитку особистості школяра.
У закладі склалися такі напрями роботи з батьками:
- індивідуальні бесіди;
- анкетування батьків і учнів;
- вивчення матеріального і соціального статусу сімей;
- відвідування сімей за місцем проживання;
- класні батьківські збори;
- дні відкритих дверей;
- засідання батьківського комітету;
- педагогічний лекторій;
- тиждень родинного виховання;
- організація роботи психологічної консультативної служби;
- звіт дирекції школи перед громадськістю;
- зв’язок батьків з учителями-предметниками.
Система виховної роботи, що базується на наведених вище засадах, на ідеях гуманізації, оновлення, демократичності забезпечить успішну реалізацію ряду основних аспектів навчально-виховного процесу:
- реалістичність цілей виховання та різнобічний розвиток особистості учня, який базується на його здібностях та обдаруваннях;
- заміну авторитарності впливу вчителя безпосереднім співробітництвом з учнем, яке базується на національній самовизначеності особистості;
- інтеграцією окремих позитивних якостей в єдине ціле, спрямування усієї роботи на учня, а не на програму виховання;
- вияв особистісного інтересу в учня, прагнення до саморегуляції своїх природних сил, власної ініціативи і творчості у виконанні дій.
Прагнемо, щоб дитина чи підліток не тільки володіли сумою знань зі шкільних предметів, але й усім досвідом демократичних відносин у суспільстві, навичками управління собою, своїм життям у колективі, вміли брати відповідальність за свою діяльність. Для цього вектор діяльності повернуто на виховання лідерських якостей у школярів, котрі слід розглядати як готовність кожного до визначення свого місця в житті, успішного розвитку і реалізації своїх нахилів і інтересів.
Елементи дорослого громадянського життя моделюються в школи через учнівське самоврядування. У такий спосіб школярі не тільки організовують свою життєдіяльність у навчальному закладі, але й розвиваються як особистості.
Учнівський «парламент» – виконавчий орган, що створений для формування учнівського самоврядування, працює упродовж всього навчального року. Його засідання відбуваються згідно з планом роботи школи. До складу парламенту входять: голова - президент школи , міністри, міністерства, депутати класних колективів 5-11кл., 6 міністерств ( освіти і науки, культури і мистецтва, дисципліни і порядку, спорту, туризму і здоров’я, господарська частина), інформаційний центр.
Депутати (старости класів) – основа учнівського самоврядування. Він відповідає за організацію внутрішнього життя класних учнівських колективів: вечорів відпочинку, екскурсій; підготовку до заходів та свят; виконує ряд адміністративних функцій.
Кожен учень має право обирати і бути обраним до парламенту.
Голова – президент «ВІЧЕ» обирається на загальношкільній конференції, після обговорення передвиборчих програм усіх кандидатів. Через депутатів та міністрів до класних колективів передається інформація про рішення учнівського парламенту і намічаються конкретні заходи щодо їх виконання. Депутати класів є відповідальними за підготовку і виконання класними колективами рішень парламенту. Робота учнівської ради висвітлюється в інформаційному виданні «ВІЧЕ інформує».
Шкільне самоврядування – ініціатор багатьох традиційних заходів: Дня самоврядування, Дня здоров’я, Осінні ярмарки, Новорічного балу, святкування Дня Валентина, різноманітних акцій, у тому числі благодійних.
Діяльність органів учнівського самоврядування у школі сприяє згуртуванню учнівського колективу, розвитку соціальної компетентності та є ефективним засобом формування особистісної позиції школярів у всіх видах суспільно корисної діяльності.
Така модель учнівського самоуправління сприяє майбутній активній участі випускників в партійно-політичному житті країни, їх участі в партійних та громадських організаціях національно-патріотичного спрямування і забезпечує:
- становлення іміджу навчального закладу;
- створення сприятливого мікроклімату для навчальної, наукової, творчої діяльності школярів;
- сприяння професійній орієнтації випускників;
- захист інтересів школярів;
- виконання школярами Статуту школи та Правил внутрішнього розпорядку;
- участь у роботі молодіжних організацій, товариств та клубів за інтересами;
- проведення на базі школи інтелектуальних, наукових та творчих змагань і заходів;
- організацію співробітництва з учнівською молоддю району, інших регіонів України, навчальними закладами в межах області.
Однією із найважливіших ланок роботи заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора є робота з міністерствами учнівського парламенту - «ВІЧЕ», робота яких направлена на досягнення високої якості освіти та виховання.
Основні принципи, на яких ґрунтується робота в міністерствах, це добровільність членства, самоврядування, колективний пошук і реалізація рішень, що приймаються, індивідуалізація форм і методів.
Завдання парламенту – сформувати організаторські та комунікативні навички, встановити послідовність інтересів між учнями різного віку; об’єднати серйозні знання з невимушеним спілкуванням, грою, спортом, сприяти розвитку здібностей та формувати здорову особистість.
Успіхи в навчанні та вихованні багато в чому визначаються наявністю мотиву досягнень – прагнення добитися позитивних результатів і поліпшити колишні. Прагнення до високих досягнень в навчанні в шкільному віці може послужити хорошою основою для формування спрямованості особистості на досягнення в подальшому житті людини. Робота з міністерствами та адміністрацією школи будується таким чином, щоби кожна дитина відчувала себе відповідальною як за свої успіхи, так й за свої невдачі; характерною рисою такого процесу є надання органам самоврядування самостійно приймати рішення.
На засідання парламенту виносяться наступні питання:
- обговорення підсумків семестру, року;
- заслуховування учнів, які порушують розділи Статуту школи, Правила внутрішнього розпорядку на засіданні комісії дисципліни і порядку;
- обговорення підсумків олімпіад школи, інтелектуальних, спортивних та естетичних конкурсів на засіданнях міністерств освіти і науки та культури і мистецтва;
- планування і проведення різного роду заходів;
- індивідуальні зустрічі і бесіди з учнями, які мають систематичні заборгованості з окремих предметів або пропуски без поважної причини навчальних занять;
- відвідування школярами факультативів, спецкурсів, гуртків та спортивних секцій.
Методи, що використовуються заступником директора з виховної роботи, педагогами-організаторами в роботі з парламентом, найрізноманітніші: індивідуальні бесіди з учнями з питань якості освіти, тестування, анкетування, опитування.
Форми роботи:
- «круглі столи», за якими зустрічаються і на яких обговорюють різного роду проблеми учні, класні керівники, члени адміністрації, батьки;
- конкурс «Клас року»;
- учнівська конференція;
- Дні учнівського самоврядування;
- спільна робота з інформаційним центром.
Громадсько-адміністративні учнівські внутрішкільні організації
Організація життєдіяльності учнів клубними формами роботи з урахуванням їхніх потреб та інтересів спрямована виховувати в учнів особисті тверді переконання, естетичний смак, національну самосвідомість, що в наш час вимагає великої уваги.
Реалізуючи Концепцію в напрямку художньо-естетичного розвитку учнів на базі комісії культури та мистецтва діє Літературна студія «Поетичний етюд», призначення якої розвивати естетичні смаки підлітків, вчити розумінню прекрасного. Робота членів студії – це випуски шкільної газети та творчі відеопрезентації (педагог-радник Александрук М. Р., Данилейчук С. В.).
Актуальною проблемою в теперішній час є формування здорового способу життя. В школі розроблені і діють система спортивно-масової та фізкультурно-оздоровчої роботи, програма «За здоровий спосіб життя», яка сприяє підвищенню культури здоров'я школярів.
Як результат такої роботи: перші місця в міських та обласних змаганнях з волейболу, баскетболу, слалом,туризм, легкої атлетики, футболу, високий рівень культури здоров'я серед учнів школи.
Наукове товариство – творче об’єднання школярів, що залучає учнівську молодь до систематичної науково-дослідницької, експериментальної, конструкторської та винахідницької діяльності і є осередком обласного відділення Малої академії наук України.
«Дискоклуб» ‑ об’єднання, яке займається озвученням вечорів відпочинку, сприяє адміністрації в підготовці урочистих заходів та свят.