"Що ти знаєш про дітей з особливими освітніми потребами?"
Для учнів 8-А класу було проведено виховну годину на тему: "Що ти знаєш про дітей з особливими освітніми потребами?" де діти висловлювали свої думки та знання про дітей з особливими освітніми потребами.
Навчання дітей з інвалідністю здійснюється за допомогою спеціальних методів, способів і в умовах, які максимально сприяють засвоєнню знань і соціальному розвитку. Однак існує велика кількість перепон у процесі інтегрованого навчання та інклюзивної освіти в цілому.Інклюзія розглядається як процес (не як результат) підходу до різних потреб усіх учнів, збільшення участі в навчальних процесах і скорочення винятків за межами й у межах освіти. Зміна погляду на процес виховання як інклюзивний процес пов’язана з новим визначенням проблеми. Після визначення освіти дітей зі спеціальними потребами ЮНЕСКО прагне вирішувати проблему спеціального обладнання, оточення й викладачів та їх кваліфікації, а також розробку методів та навчальних планів.Таким чином, поняття «інклюзивний» персоніфікує собою безпосередню приналежність і стосується не тільки людини з інвалідністю, а взагалі всіх людей, з якими ми маємо справу. У процесі інклюзії величезну роль відіграє повага до себе, до інших, прийняття оточення з їх відмінностями.
Основними принципами інклюзивної школи є такі:
− усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними; школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів узгодженням різних видів і темпів навчання;
− школи повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани та стратегії викладання, вживаючи організаційні заходи, використовуючи партнерські зв’язки зі своїми громадами;
− діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у навчальному процесі;
? інклюзивні школи − найефективніший засіб, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їх ровесниками.
Необхідно підкреслити, що інклюзивний процес не може розвиватися без ресурсів, допомоги інших, ретельної підготовки викладачів та суспільства, поваги й упевненості, усвідомлення, а також взаємної відповідальності.
